Це особливий біль. Люди живуть у стані постійної невизначеності: вони не знають, чи вважати близьку людину загиблою, чи продовжувати триматися за надію, що одного дня вона повернеться. І ця невизначеність виснажує – психологічно й фізично.
“Це як біг на довгу дистанцію, але невідомо, скільки триватиме ця дистанція. Відомості можуть прийти за кілька місяців, а можуть і через роки… А іноді вони так і не приходять”.
Таке очікування стає станом невизначеної втрати.
Це – постійна тривога.
Це – страх будь-якого дзвінка.
Це – відчуття провини: “Я не маю права радіти життю, якщо він десь у полоні”.
Це – конфлікти всередині родини, адже кожен переживає втрату по-своєму.
Важливо знати:
Такі сім’ї не можна залишати без підтримки.
Не варто казати їм фраз на кшталт: “Ти маєш відпустити”, “Тримайся”, “Все буде добре”. Вони лише ранять.
Допомога починається з простих слів: “Я поруч. Я готовий вислухати. Чим я можу бути корисним саме зараз?”
Буває, що найцінніша підтримка – це допомога з , побутовими речами, документами, дітьми. Але завжди із повагою до особистих кордонів.
“Коли людина ділиться болем, важливо просто слухати. Не перебивати. Не оцінювати. Не давати порожніх порад чи обіцянок. Бо найважливіше для неї – відчувати, що вона не самотня”.
Наша команда працює, аби родини зниклих безвісти отримували підтримку, могли ділитися своїми історіями й відчувати, що поруч є люди, які не відвертаються. Це важливо, бо кожна така сім’я живе між надією і втратою.
Ми поряд у цей непростий час
м. Львів, вул. Тараса Бобанича (Хаммера) 1А
0983633539
Будинок воїна
Цей проєкт став можливим завдяки підтримці Уряду Королівства Нідерландів у межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: місцеві потреби – місцеві рішення», який реалізує Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women’s Fund
“Це як біг на довгу дистанцію, але невідомо, скільки триватиме ця дистанція. Відомості можуть прийти за кілька місяців, а можуть і через роки… А іноді вони так і не приходять”.Таке очікування стає станом невизначеної втрати.
Це – постійна тривога.
Це – страх будь-якого дзвінка.
Це – відчуття провини: “Я не маю права радіти життю, якщо він десь у полоні”.
Це – конфлікти всередині родини, адже кожен переживає втрату по-своєму.
Важливо знати: Такі сім’ї не можна залишати без підтримки. Не варто казати їм фраз на кшталт: “Ти маєш відпустити”, “Тримайся”, “Все буде добре”. Вони лише ранять. Допомога починається з простих слів: “Я поруч. Я готовий вислухати. Чим я можу бути корисним саме зараз?”Буває, що найцінніша підтримка – це допомога з , побутовими речами, документами, дітьми. Але завжди із повагою до особистих кордонів.
“Коли людина ділиться болем, важливо просто слухати. Не перебивати. Не оцінювати. Не давати порожніх порад чи обіцянок. Бо найважливіше для неї – відчувати, що вона не самотня”. Наша команда працює, аби родини зниклих безвісти отримували підтримку, могли ділитися своїми історіями й відчувати, що поруч є люди, які не відвертаються. Це важливо, бо кожна така сім’я живе між надією і втратою.Ми поряд у цей непростий час
м. Львів, вул. Тараса Бобанича (Хаммера) 1А
0983633539
Будинок воїна
Цей проєкт став можливим завдяки підтримці Уряду Королівства Нідерландів у межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: місцеві потреби – місцеві рішення», який реалізує Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women’s Fund