«Люди хочуть бути впевненими, що зробили все можливе». Юрист Дмитро Петришин — про допомогу родинам зниклих безвісти Захисників

У Першому жіночому ветеранському просторі «Рехаб» юрист Дмитро Петришин консультує тих, хто опинився в найбільш емоційно та юридично складній ситуації – родини військовослужбовців, які зникли безвісти. Пояснює алгоритми дій, розвіює страхи та допомагає знайти точки опори у ситуації, де так мало певності. Це робота не лише з документами, а й з болем, тривогою, очікуванням.

Що найчастіше турбує родини?

«Перш за все, люди приходять із запитом: «Чи ми вже все зробили?». Вони бояться щось втратити або пропустити. Хочуть пересвідчитися, що виконали все, що від них залежить».

Дмитро говорить про дві основні категорії звернень:

• Люди вже отримали сповіщення і швидко діяли: звернулись у поліцію, ТЦК, інші органи. Вони приходять, щоб переконатися, що нічого не пропустили.

• Є ті, хто ще не отримав офіційного сповіщення, але мають підозру, що їхній рідний зник. Вони хочуть знати, з чого почати, як діяти правильно. Дмитро пояснює алгоритм: від моменту сповіщення — до звернень у відповідні органи.

«Ми допомагаємо пройти цей шлях. Залежно від того, на якій стадії перебуває справа, надаємо супровід, поради, уточнення».

Головний запит — доступ до інформації

«Усі хочуть знати, що сталося. Це найболючіше – коли немає відповіді. Але військові частини не завжди можуть повідомити деталі. Командири – на передовій, часто без зв’язку. Тоді інформацію передають через відділ цивільно-військового співробітництва. Але люди не завжди знають, до кого звернутися. Ми пояснюємо: де шукати, з ким говорити».

Часті юридичні запити

1. Статус УБД (учасника бойових дій):

«Часто бійці зникають уже під час першого виходу, ще не встигнувши отримати статус УБД. А від цього залежить оформлення пільг і допомоги родині. Тоді ми допомагаємо отримати витяг з реєстру, подати запити, підготувати заяви».

2. Питання щодо грошового забезпечення:

«У більшості випадків ТЦК одразу консультують щодо заяв на забезпечення. Але виникають нюанси: поділ між членами родини, оновлення законодавства, питання — хто саме має право на ці кошти».

3. Право на одноразову грошову допомогу:

«Особливо складно, коли минуло багато часу, родина вже схиляється до думки, що рідний, можливо, загинув. Хтось із родини хоче оформити допомогу, хтось — категорично проти, бо тримається надії. Питають: а якщо оформимо, а потім виявиться, що людина жива — чи доведеться повертати кошти?»

Важливо про людяність

«Немає двох однакових історій. Кожна ситуація — це особиста трагедія й надія. Наша мета — допомогти розібратися в складному, підтримати в правильному рішенні і дати відчуття, що люди не самі».

Це щоденна робота — в тиші кабінету, з паперами, телефонами, запитами. Але за кожним папером — чиясь доля, біль і сподівання.

Дмитро — один із тих, хто допомагає проходити ці складні етапи — впевнено, точно, людяно.